-
1 истина
1) істина, правда. [Слово істини (Шевч.). Грецькі філософи бажали і жадали істини (Крим.). Перегляд цей (націон. питання) довів ще зайвий раз знану вже правду: для добра людськости треба вільних і самосвідомих національностей (Грінч.)]. Святая -на - свята істина. Доподлинная -на - нестеменна істина (правда). Совершенная, чистая -на - щира істина (правда). Избитая -на (трюизм) - оклепана правда, загальник (-ка). Путь -ны - путь істини, правди. Наставлять на путь -ны - на все добре навчати, до пуття приводити кого, на путь (шлях) істини, правди навертати кого. -на освободит вас (слав. свободит вы) - істина визволить вас (Єв.). Познавать -ну - пізнавати, спізнавати істину. Распознавать -ну от лжи - розпізнавати правду від брехні. Говоря по -не - правду кажучи, поправді кажучи; срвн. Правда. По -не этим стоит гордиться - направду (по правді, справді) цим варт пишатися;2) (истинное положение) істина. Математическая -на - математична істина.* * *і́стинарасходи́ться с \истина ной — ( не соответствовать) не відповіда́ти ді́йсності
-
2 truly
adv1) правдиво, щиро2) точно, правильно3) лояльно, вірно, відданоto serve smb. truly — віддано служити комусь
4) справді, дійсно, істинно5) законно6) правду кажучиyours truly — а) щиро ваш; з пошаною (у кінці листа); б) жарт. ваш покірний слуга
* * *['truːli]adv1) правдиво, вірно, правильно; істинно, щироtell me truly what you think — скажіть мені чесно, що ви думаєте
it has been truly stated that... — правильно наголошувалося /мовилося/, що...; книжк. у функції ввідного слова по правді кажучи, чесно кажучи
truly, I am puzzled — по правді кажучи, я спантеличений
2) вірно, лояльно, відданоto serve smb truly — вірно служити
3) дійсно, достовірно, по справжньому; a truly absorbing book по-справжньому захоплива книга; a truly considerate host по-справжньому уважний господар; a truly difficult situation дійсно важка ситуація; a truly good man поза сумнівом хороша людина; a truly beautiful picture справді прекрасна картинаto be truly happy — бути по-справжньому щасливим; в повному розумінні слова
4) точно, вірно, правильно5) законно є yours truly щиро ваш, вірний вам; з повагою (в кінці лист; ваша покірна слуга)really and truly — є ні, насправдіє
-
3 mówić
[мувічь]v.ndkговорити, казати; мовитиmówić po polsku / ukraińsku — говорити польською / українською мовою
-
4 казати
-
5 admittedly
adv1) за загальним визнанням; за загальною згодою2) правду кажучи; звичайно* * *2) як вставне слово правда, звичайно; треба зізнатися -
6 sooth
1. nправда, істина2. adjправдивий, щирий* * *I napx. правда, істинаII ain good sooth — воістину, справді
apx. правдивий, щирий -
7 truth
n ж. ім'яТруд* * *n1) правдаthe truth, the whole truth, and nothing but the truth — правда, вся правда, нічого окрім правди
the real /plain, unvarnished, unadulterated, honest/ truth — чиста правда, правда як вона є, правда без будь-яких прикрас
to get at the truth of the matter — зрозуміти, в чому справа; докопатися до правди
that's the truth of it! — ось в чому справа!, ось де правда!
to tell /to speak/ the truth — говорити правду; по правді кажучи
the truth is that... — річ у тім, що..., по правді кажучи...; істина
the great truths of morals [of science, of philosophy] — великі моральні [наукові, філософські]істини
there are truths which cannot be verified — існують істини, які не піддаються перевірці
the poems hit hard at a few home truths — ці вірші викривали деякі розхожі /обивательські/ істини
all new [great] truths begin as heresies — все нові [великі]істини спочатку сприймаються як єресь; істинність
theres some truth in what you say — в тому, що ви говорите, є дещо вірне; ваші слова не позбавлені справедливості; факт
the present definition of insanity has little relation to the truths of mental life — існуюче визначення божевілля погано узгоджується з фактами психічного життя; принцип
2) правдивість; щирістьto doubt a person's truth — сумніватися в чиїй-н. Правдивості
3) точність, відповідністьtruth to nature — точність відтворення, реалізм, життєва правда
4) тex. точність установкиout of truth — неправильно /неточно/ встановлений, такий, що збився з точної установки; що погано прогнаний; відсутність биття; концентричність
5) фiз. "істина" ( характеристика кварк)6) peл. Бог ( у християнському віровченні)••in truth — дійсно, насправді, насправді; правдо кажучи
to say /to speak, to tell/ the truth and shame the devil — говорити всю правду
truth lies at the bottom of a well — пpиcл. = шукай вітру в полі, а правду на дні морському
truth will out — пpиcл. Правда завжди вийде назовні, правду не приховаеш
-
8 truth
n1) правдаthe truth, the whole truth, and nothing but the truth — правда, вся правда, нічого окрім правди
the real /plain, unvarnished, unadulterated, honest/ truth — чиста правда, правда як вона є, правда без будь-яких прикрас
to get at the truth of the matter — зрозуміти, в чому справа; докопатися до правди
that's the truth of it! — ось в чому справа!, ось де правда!
to tell /to speak/ the truth — говорити правду; по правді кажучи
the truth is that... — річ у тім, що..., по правді кажучи...; істина
the great truths of morals [of science, of philosophy] — великі моральні [наукові, філософські]істини
there are truths which cannot be verified — існують істини, які не піддаються перевірці
the poems hit hard at a few home truths — ці вірші викривали деякі розхожі /обивательські/ істини
all new [great] truths begin as heresies — все нові [великі]істини спочатку сприймаються як єресь; істинність
theres some truth in what you say — в тому, що ви говорите, є дещо вірне; ваші слова не позбавлені справедливості; факт
the present definition of insanity has little relation to the truths of mental life — існуюче визначення божевілля погано узгоджується з фактами психічного життя; принцип
2) правдивість; щирістьto doubt a person's truth — сумніватися в чиїй-н. Правдивості
3) точність, відповідністьtruth to nature — точність відтворення, реалізм, життєва правда
4) тex. точність установкиout of truth — неправильно /неточно/ встановлений, такий, що збився з точної установки; що погано прогнаний; відсутність биття; концентричність
5) фiз. "істина" ( характеристика кварк)6) peл. Бог ( у християнському віровченні)••in truth — дійсно, насправді, насправді; правдо кажучи
to say /to speak, to tell/ the truth and shame the devil — говорити всю правду
truth lies at the bottom of a well — пpиcл. = шукай вітру в полі, а правду на дні морському
truth will out — пpиcл. Правда завжди вийде назовні, правду не приховаеш
-
9 правда
правда (ум. правдонька, правдочка, правдиця). [Все згине, тільки правда зостанеться (Номис). Скільки в решеті дірочок, стільки у їх правдочок (Г. Барв.). Тілько в дівоньках правдиці, кілько в коновках водиці (Чуб.)]. Совершенная. чистая -да - щира (щирісінька), нестеменна правда. Не полная -да - щербата правда, несповна правда. Он не всегда говорит -ду - він не завсіди каже правду (каже по правді). -да ли это? - чи цьому правда? чи воно справедливо? [Не знаю, чи воно справедливо, кажуть, що чума сильна йде (Чигир.)]. -да ли, что он умер? - чи правда, що він умер? Не -да ли? - а правда-ж? еге-ж правда? еге-ж так? Не -да ли, что он очень умён? - а правда-ж, він дуже розумний? -да, что… - правда, що…, справедливо, що… [Так тихо, так ясно, - думає собі Гордій, - справедливо, що святий вечір (Васильч.)]. По -де сказать или говоря -ду - сказати правду, (як) направду сказати, правду (направду, по правді) кажучи, (собственно) суще, (искренно говоря) по щирості кажучи. [Сказати правду, я ще не помітив, щоб він своїм страстям корився (Куліш)]. В -ду, на -ду (в самом деле) - справді, справжки, насправжки, насправжнє, як насправжнє, дійсно. Сказать кому всю -ду матку - сказати ущипливу правдоньку, (образно) вичитати отченаша, (євангелію) кому, бризнути в живі очі кому (Франко. Пр.). Правда (впрочем, положим, хотя) - що правда, правда. Со всяким, -да, это может случиться - що правда, з усяким це може статися, трапитися. Правда? - справді? Йо? Нужно -ду сказать - ніде правди діти. Занимать место -ды - правдувати. [Що тепер неправда стала правдувати (ЗОЮР. II)]. Жить, поступать по -де, -дою, согласно велениям - ды - правдувати, ходити правим робом, ходити по правді, жити (робити) по правді, праведно. [Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує (Франко. Пр.). Ой не по правді, мій миленький, зо мною живеш (Метл.)]. Блюститель -ды - правдодержець (-жця). [Гей царю, гей ти земний правдодержець! (Крим.)]. Ваша -да - ваша правда, маєте рацію, маєте слушність. [Ваша правда, - сказав Комашко (Н.-Лев.)].* * *1) сущ. в знач. сказ. пра́вда2) (в знач. нареч. и вводн. сл.: в самом деле) спра́вді, пра́вда, ді́йсно; (в знач. нареч.) напра́вду, наспра́вжки3) (в знач. уступительного союза: хотя) щопра́вда -
10 правда
ж1) ( істина) truth, verityце правда — it is the truth; ( це правильно) it is true
це істинна правда — it's the exact ( the real) truth, it's quite true
2) ( справедливість) justiceстояти за правду — to fight for justice, to stand up for ( to defend) a good cause
3) (як вставне сл.) true, it is true; ( хоч) (al)though4)ваша правда — right you are; you are ( in the) right
правда? — indeed?, really?; is that so?, isn't it so?; is it possible?
по правді кажучи — the truth is, to tell the truth; injustice; in ( all) fairness
що правда, то правда — it is but too true; there is nothing to say against it
свята правда — God's truth, gospel truth
-
11 настоящий
1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;2) грам. -щее время - теперішній час (-су);3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.* * *1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́\настоящий ее вре́мя — грам. тепе́рішній час
в \настоящий ее вре́мя — тепе́р, в цей час, на цей час; ( сейчас) за́раз, ни́ні; ( в данную эпоху) за тепе́рішнього (за на́шого) ча́су, в тепе́рішній час
до \настоящий его вре́мени — см. сей
в \настоящий ем году́ — цього́ (ни́нішнього) ро́ку, у цьо́му (в ни́нішньому) ро́ці, цей рік
2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений\настоящий ий успе́х — спра́вжній у́спіх
\настоящий им о́бразом — (всерьёз, как следует) по-спра́вжньому
\настоящий им уведомля́ем — канц. цим повідомля́ємо
\настоящий им удостоверя́ется, что... — канц. цим сві́дчиться, що
са́мый \настоящий ий — са́мий спра́вжній; справжні́сінький
-
12 make
1. n1) виробництво; виготовлення2) виріб, робота3) форма, конструкція; модель, фасон; стиль4) марка; тип; сорт; вид5) розвиток6) видобута (виготовлена) кількість продукції; виробіток7) склад (характеру)8) ел. замикання9) карт. тасування; оголошення (козиря, гри)10) військ., розм. підвищення в чині; нове призначення2. v (past і p.p. made)1) робити; виготовляти, виробляти; готувати2) складати; підготовляти3) створювати, творити4) здійснювати, робити5) утворювати; формувати6) тренувати, вчити (тварин)1) вважати, гадатиwhat time do you make it? — як ви гадаєте, котра зараз година?
8) розм. украсти, поцупити9) розм., груб. жити з кимсь10) заробляти, наживати (гроші, майно)to make a good thing of smth. — добре заробити (нажитися) на чомусь
12) призначати (на посаду)13) прибирати; наводити порядок15) зчиняти (галас, скандал)16) проходити, проїжджати (відстань)to make eight miles a day — проїжджати (проходити) вісім миль за день
19) примушувати, спонукати20) складати, дорівнюватиmake against — боротися (виступати) проти
make away with — усунути, убити, збутися (когось)
make for — сприяти, підтримувати; прямувати (простувати) до
make off — іти геть, утікати, зникати
make out — виписувати; складати; розрізняти; розбиратися, розуміти; доводити; амер., розм. жити, існувати
how is he making out? — як він живе?, як у нього ідуть справи?
make up — збирати; складати; вигадувати; помиритися; помирити; компенсувати, надолужувати; виготовляти (ліки)
to make up one's mind — вирішити, зважитися
let's make (it) up! — давайте помиримося!
to make sure (certain) that... (of smth.) — переконатися в чомусь; з'ясувати щось
to make the acquaintance of smb., to make smb.'s acquaintance — познайомитися з кимсь
to make little (light) of smth. — ставитися несерйозно (зневажливо) до чогось
to make much of smb. (smth.) — високо цінувати когось (щось); приділяти велику увагу комусь (чомусь)
to make hay — нажитися, нагріти руки
to make one's jack — розм. домогтися успіху
to make the dust (feathers, fur) fly — амер. розпочати сварку; зчинити бучу; накинутися (на когось)
to make a bad shot — не вгадати, попасти пальцем в небо
to make the pot boil — заробляти на шматок хліба; халтурити
to make a song and dance about smth. — зчиняти шум (галас) через щось
to make the air blue — лихословити, лаятися
to make a good time — спорт. показати хороший час; швидко подолати певну відстань
to make a save — спорт., розм. врятувати ворота
to make a lodgement — військ. захопити плацдарм
to make ducks and drakes — розтринькувати, розбазарювати; ризикувати; діяти необачно
to make it snappy! — коротше!, швидше!
to make bricks without straw — робити щось марно; займатися марною справою
to make or break — або пан, або пропав
make haste slowly — присл. тихіше їдеш, далі будеш
* * *I [meik] n1) форма, конструкція; модель, фасон; марка, тип, сорт2) виробництво, робота; виготовлення3) виготовлена або добута кількість; продукція; видобуток4) конституція, статура6) eл. замикання кола7) кapт. оголошення ( козиря е гри)8) кapт. тасування9) вiйcьк.; жapг. підвищення в чині; нове призначенняII [meik] v( made)1) робити; виготовляти, виробляти; виконувати2) складати, робити, підготовляти3) створювати, творити4) здійснювати, робити5) утворювати; формувати; тренувати, учити ( тварин)6) вважати, думати, гадати7) cл. вкрасти8) cл. жити з ким-небудь9) заробляти, наживати ( гроші)10) знаходити, заводити ( друзів)11) призначати ( на посаду); надавати ( звання)12) прибирати ( приміщення); доводити до ладу; наводити ( порядок)13) виступати ( з доповіддю); видавати ( звуки); викликати, спричиняти ( шум); дзенькати, стукати, шуміти14) влаштовувати ( скандал); зчиняти ( галас); викликати, створювати ( сенсацію)16) здійснювати ( поїздку)17) проходити, проїжджати ( яку-небудь відстань)18) досягати ( якого-небудь місця); прийти, увійти (у гавань, в історію); ( for) направлятися, іти ( куди-небудь); рухатися ( в напрямку); накидатися, нападати ( на кого-небудь)19) cпopт. досягти ( мети)to make the finish — фінішувати; забити ( м'яч)
20) брати, долати (перешкоду, бар'єр, труднощі)21) кapт. брати ( взятку); бити; оголошувати ( козир або гру); тасувати ( колоду); здавати ( карти)22) мop. вказувати ( час); бити склянки23) їсти (сніданок, обід, вечерю)24) підніматися ( про воду)25) to make smb do smth змушувати, примушувати, спонукувати кого-небудь робити що-небудь зрозуміти [довідатися]26) to make smth do smth викликати, спричинити що-небудь, бути причиною чого-небудь27) to have smth made виражає дію, здійснену з ініціативи або спонукання якої-небудь особиIII [meik]1) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку становити, дорівнювати; бутиto make one of — бути одним з; бути учасником; бути в числі; виявлятися, ставати; утворювати, становити, складати
2) у сполученні з наступним іменником виражає дію, що відповідає значенню іменника3) у сполученні з наступним прикметником виражає дію, що відповідає значенню прикметникаto make good — домогтися успіху, досягти мети компенсувати, відшкодувати
См. также в других словарях:
далебі — рідко далебі/г, невідм., розм. Уживається у знач. вставних слів: правду кажучи, справді (ж, бо), дійсно і т. ін. || у знач. частки таки … Український тлумачний словник
щоправда — 1) присл., у знач. вставн. сл. Правду кажучи; правда, справді. 2) спол. допустовий. Те саме, що хоч I 2) … Український тлумачний словник
щоправда — присл., вставн. сл. (правду кажучи), правда, справді … Словник синонімів української мови
дівати — а/ю, а/єш, недок., ді/ти, ді/ну, ді/неш; наказ. сп. дінь; док., перех. 1) Знаходити для кого , чого небудь місце, притулок і т. ін. || Відсилати, відправляти або знищувати кого , що небудь, аби позбутися. 2) Використовувати, витрачати. •• Ні/де… … Український тлумачний словник
